Як часто я стояла тут і в нічку темну (Відходить середніми дверми). КЛЯВДІО Ненечко!
СМЕРТЬ Мовчи!Її ти не завернеш. КЛЯВДІО Ненечко! Вернись!Хай я хоч раз тобі устами цими (До Смерти): Поклич її! Спини!Вона ж не хтіла йти! Хіба не бачив?! СМЕРТЬ Це вже моє. Твоїм було.
КЛЯВДІО Ох, і ніколиЯ того не відчув! Скрізь пусто й глухо! Чи |
Сторінка:Гуґо фон Гофмансталь. Дурень і смерть. Переклад Осип Роздольський. 1921.pdf/14
Цю сторінку схвалено
(Смерть, байдужа до його скарг, грає арію старовинної народньої пісні. Повагом увіходить молода дівчина у простому, великоквітчастому одязі, в шнурованих черевиках, з серпанком довкола шиї, з невкритою головою).