Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/383

Ця сторінка вичитана
 
Д
 

'Д, пред. сокращ. од. Мене 'д смерті відборонив. Рудч. Ск.

Д, пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.

Да, сз. 1) = Та. 2) Пусть. 3) Почти. Служила там да зо штири роки. Вх. Уг. 235.

Да ба! меж. = Та ба!

Да́ва, ви, ж. Эпидемическая горловая болезнь, преимущественно дифтерит. Тепер у нас дава давить дітей. Змиевск. у.

Да́вани, нів, м. мн. Место, где складывают сено и кормят им скот. Шух. I. 172.

Да́ванка, ки, ж. Кормление скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку. Новомоск. у.

Дава́ння, ня, с. 1) Давание. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. I. 116. 2) = Дання́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.

Дава́ти, даю́, дає́ш, сов. в. да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть, гл. 1) Давать, вручать, доставлять, ссужать. Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? Нп. Давайте, то й вам буде дано. Єв. Л. VI. 38. Було б тобі, моя мати, сих брів не давати, було б тобі, моя мати, щастя-долю дати. Мет. 108. Не давши оброку, не бий по боку. Ном. Дай мені грошей. — ві́ру, ві́ри. Верить. Прошу тебе, дай мі віру, скажу тобі правду щиру. Нп. — га́ньбу́. Хулить, находить недостатки. Я парубку ганьби не даю і заміж не пойду. Маркев. — гарбуза́. Отказывать жениху. — добри́день, на добри́день. Желать доброго утра. По воду йде, добридень дає. Мет. 71. Раненько встань, свекорку на добридень дай. Мет. — дога́ну. См. Догана. — дра́ла, дра́чки, дропака́, дьо́ру. Убегать. До хлопців дала драла. Ном. № 8806. Перелякані жовніри несподіваним нападком… дали дропака. Стор. МПр. 122. — ду́ба: а) у овчинников: намазывать, намазать овчину настоем дубовой коры. Вас. 153; б) умирать, умереть. — ду́лі. Показывать кукиш. — зна́ти. Уведомлять, извещать, давать знать. Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема. Чуб. Сідлай, хлопче, сідлай коня, сідлай вороного, — давай знати в третю роту аж до кошового; давай панам знати, давай панам знати, нехай дають порадоньку волів одшукати. Мет. — ка́ру. Наказывать. Яку йому кару дати? Ном. № 8866. — на бо́же. Жертвовать на церковные нужды. Пішов до церкви, дав на боже. НВолын. у. Дало́ навіжки, безл. Дало увидеть. Употребляется в значении предупреждать, предзнаменовывать какой-нибудь приметой что-либо. Скоро з двора я виїхав, дало навіжки, але я все таки поїхав. Черкас. у. Дава́ти на вік. Предопределять долголетие. Як не дасть Бог на вік, то воно (дитя) і ростом високе, і розумом як старе. Лебед. у. — на во́лю. Предоставлять на усмотрение. Мачуха пасинку на волю давала: хоч льолю купи, хоч голий ходи. Ном. № 9377. — на дзво́ни. Заплатить, чтобы звонили по умершем. Дали на дзвони й панахиду. Мкр. Г. 12. — на па́м'ять. В выражении: Дай, боже, на пам'ять! Дай бог памяти. Дай, боже, на пам'ять, — у вівторок, чи що, се діялось. НВолын. у. — на призна́ку. Оставлять примету. Віти тернові рубайте, по шляху покидайте, мені, брату, пішому піхотинцю на признаку давайте. ЗОЮР. I. 34. — на ро́зум. Надоумливать, наводить на мысль. Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого. НВолын. у. — озна́ку. Обнаружить, проявить. Квітка мало не скоротав віку, поки почувся на своїх власних силах і дав добру ознаку свого