Запискота́ти, чу́, чеш и запискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. I. 112.
За́писочка, ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Запи́сувати, сую, єш, сов. в. записа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Записывать, записать. В ко́мені записа́ти. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.
Запи́суватися, суюся, єшся, сов. в. записа́тися, шу́ся, шешся, гл. Записываться, записаться.
За́пит, ту, м. Вопросъ. Чуб. III. 108.
Запитан́ня, ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання. Федьк.
Запита́ти, ся. См. Запитувати, ся.
Запи́тувати, тую, єш, сов. в. запита́ти, та́ю, єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Запи́туватися, туюся, єшся, сов. в. запита́тися, та́юся, єшся, гл. = Запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.
Запи́ти. См. Запивати.
Запи́тяний, а, е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. I. 134.
Запиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. запха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
Запиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. запха́тися, ха́юся, єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Запиша́тися, ша́юся, єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Запишни́тися, ню́ся, нишся, гл. = Запишатися. І геть то честію такою запишнився. Греб. 362.
Запишні́ти, ні́ю, єш, гл. = Запишатися. Аф. 432.
Запища́ти, щу́, щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Запідпідьо́мкати, ка́ю, єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. I. 206.
Запізва́ти, зву́, веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Каменец. у.
Запізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. запізна́ти, на́ю, єш, гл. = Зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. I. 269.
Запізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, на́юся, єшся, гл. = Зазнаватися, зазнатися. 1) З козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. I. 215.
Запізни́тися, ню́ся, нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Запіка́на, ної и запіка́нка, ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. Маркев. 171. Чуб. VII. 447. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Участувала запіканкою і тернівкою. Стор. I. 117.
Запіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. запекти́, чу́, че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. I. 75.
Запіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. запекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Мет. 129. Запеклося моє серце. Чуб. V. 958.
Запіклува́тися, лу́юся, єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. III. 65.
Запі́л, по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. О. 1862. I. 55. Цілісінький тиждень перено́сив (золото) у заполі. Кв. II. 165.
За́пі́лка, ки, ж. Передникъ. Желех.
Запі́лля, ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.
Запі́лок, по́лку, м. ? МУЕ. III. 119, 123, 124. Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий. МУЕ. III. 96.
Запільчи́на, ни, ж. = Запілка. Желех.
