Цю сторінку схвалено
ҐРУНЕРТ.
Добраніч вам! А тепер треба ждати терпеливо. Ми доктори, також лише люди!
ГЕНШЕЛЬ.
Розумієть ся! Знаємо і ми про се, знаємо. Добраніч, не вивернїть ся там де!
Ґрунерт виходить.
А тепер, скажи-ж мінї мамо, як там з тобою?
ГЕНШЛЕВА.
Я мусїла знова злостити ся.
ГЕНШЕЛЬ.
Що-ж злостить тебе?
ГАУФЕ
сїдає за столом.
ГЕНШЛЕВА.
Те, що не можу давати ладу в хатї!
ГАННА
кладе на стіл миску з галушками, миску з капустою, виймає із шуфляди вилки та кладе їх на столї.
ГЕНШЕЛЬ.
На се є тут дївка!
ГЕНШЛЕВА.
Ет! Дївка і гадки не має!
ГЕНШЕЛЬ.
Маємо що їсти, всьо йде як слїд. Як би ти не вставала була за скоро, то сьогоднї могла би ти вже гуляти.