На основі §. 9. закона з дня 5 липня 1897 В. з. кр. Ч. 43 Видїл краєвий Королївства Галичини і Володимириї з Великим Князївством Краківским в порозуміню з ц. к. Намістництвом у Львові призволює на продовженє Радї повітовій в Теребовли удїленої Найвисшою постановою з дня 13 липня 1896 року В. з. кр. Ч. 49 концесиї до побираня митничих оплат на повітовій дорозї Теребовля-Ілавче-Скалат на дальший протяг пятьох лїт під услівями, обовязуючими доси, а іменно:
Радї повітовій в Теребовли продовжує ся на пять лїт право до побираня митничих оплат на повітовій дорозї Теребовля-Ілавче-Скалат під услівєм удержуваня омиченого предмету в добрім станї коштом фонду повітового.
Оплату мита належить побирати після слїдуючого виміру:
- а) від кождої штуки худоби потягової в запрягу 8 (вісьм) г;
- б) від кождої штуки худоби потягової не в запрягу, від худоби гоненої тяжкої і коний верхових 4 (чотири) г;
- в) від кождої штуки худоби гоненої дрібної 2 (два) г.
Конї, воли, корови, мули, осли належать до худоби тяжкої, а телята, лошата, вівцї, кози і свинї до худоби дрібної.
Від худоби несеної або везеної возом не оплачує ся нїякої належитости.
Звірята, котрі ссуть і ідуть при матерях, суть вільні від всякої оплати митничої.