Ч. 11.
Станиславів, 30. цвітня 1919.
ВВк 123. — ДСВС 7930.Вд.3.22.IV.19 — Однострій.
Однострій для Українського Війська Західної Области Української Народної Републики має виглядати після залученого опису.
Вигляд описаного тут однострою обовязує від дня 1. мая. 1919.
По виношенню одностроїв дотеперішніх кроїв вільно виготовляти і носити лише однострій, затверджений нинішним розпорядом.
Станиславів, дня 22. цвітня 1919.
Державний Секретаріят Військових Справ.
Товариш Державного Секретаря Військових Справ:
П. Бубела, отаман в. р.
Всі стяги і заснови обовязує описаний тут полевий однострій, так в полю, як і при правничих виступах аж до дальшого зарядження.
Старшинні відзнаки належить перевести як найскорше.
Поки сукно приписаної краски не буде стояти до розпорядимости, можна уживати сукна і матерії иншої полевої краски.
Краска сукна.
Приписаною краскою вовняного сукна на однострій є зеленаво-землиста краска.
Шапка.
Шапка „Мазепинка“ складається з головача, обкладу, дашка, відзнаки на переді головача у ґузика, який спинає обклад на переді.
Головач зішитий з 8 клинців, зігнутих під майже простим кутом так, що творить плоске дно шапки, яка в горі є в промірі 10–20 мм ширша, чим в долі. Вершки клинців сходяться точно по середині дна шапки. З причини браку ниток і матеріялу шити можна шапку з одностайним дном.
Висота головача з переду від долини до верху 6–7 см, з заду низша о 10 мм. Довкола головача йде обклад, пришитий долом до головача, тої самої висоти, що головач, але на переді розтятий так, що оба кінці обкладу творять над дашком, по середині клинець. Горішні кути обкладу віддалені від себе на 5½ до 6 см.
Долішні кути обкладу зшиті разом і на тім місці нашитий металевий тьмавий ґузик, 14 мм в промірі.
Дашок шапки по середині широкий на 5 см, довжини долішним краєм 26 см, лукастий, в долину вигнений.
Шапка, зроблена з тої самої тканини, що однострій, горішні береги шапки обрублені сукном тої краски, яка вибрана є на означення роду оружжя.
Обкладовий ґузик має у піхоти, артилєрії, кінноти, технічних стяг, обозу витиснене число частини (полку), у инших формацій є цілком гладкий.
Відзнака, припята на переді головача в клинци обкладу, є металевий кружок 2½ см в промірі, сріблистої краски для рядовиків і підстаршин, а золотистої краски для старшин. Підшевка шапки з парусиного полотна. Кругом долішного берега підшевки йде пружок 4 см широкий, з тонкої шкіри або з церати.
Блюза.
Права передна часть блюзи сягає 7.5 см, а ліва передна часть 4.5 см поза конець ковніра.
Обі передні части мають по дві кишені з клаптями. Горішні кишені, 16–17 см ширини а 17–18 см довжини, є нашиті на верху з закладками по середині, широкими на 4 см. Обі долішні кишені йдуть сподом. Всі чотири кишені йдуть поземо, а накриті з гори клаптями, які защіпаються на ґузик і є так само широкі, як кишеня. Горішна границя клаптів творить просту лінію, а низше тої простої лінії замкнені є клапті пятьма простими лініями. Дві бічні, що йдуть прямо з гори в долину, мають по 4 см. Середня позема так довга, як ширина закладки на кишені, се є 4 см. Здовжка клаптя, се є його розмір з гори в долину, виносить 8 см.
Обі передні части блюзи спяті 6 ґузиками, які виходять на верх.
Перший ґузик з гори віддалений від горішного берега о 2.5 см, а послідний уміщений в самім стані.
Ґузики гладкі, тьмяні, металеві.
Між горішною а долішною кишенею одної передної части і до половини горішньої кишені попід спід лати, яка нашита верхом, пробігає шев, званий „рибкою“, щоби блюза була до стану.
Другий шев пробігає від пахи під долішну кишеню.
З заду крій блюзи такий, що плечі скроєні з одного кусника. Лінії, які обмежують плечі з двох боків, пробігають від пахи прямо в долину.
