Цю сторінку схвалено

ком „Вертеп“, І. Я. Луцика, який до нині є ще найвідповідніщим і найкращим. „Вертеп“ Луцика писаний легким віршом, аматори його скоро вивчать, а слухачам і видцям він теж сподобається.

„Вертеп“ І. Луцика можна давати і на сцені в театрі, особливо тоді, коли комусь „Вифлеємська Ніч“ також того автора — є за довга і тяжка, — а можна також виставляти по хатах, ідучи з „колядою“.

 

 

На сцену (в хату) входить чотири пастирі з вертепом (або і без нього), а за ними три царі. Жид зі скарбоною вкрадається за ними до хати і стає осторонь — з заду.

Всі співають при вході якусь коляду — або тропар:

„Рождество твоє — Хрісте Боже наш!“

Перший пастир:

Христос родися!

Всі:

Славіте!

Другий пастир:

Чи тямите, браття, як нині у ночі,
Коли ми у полі в шатрах спочивали,
Якась дивна ясність — нам вдарила в очі…

Третій пастир:

А ми всі скоренько, як стій, повставали,
Тай глядимо: небо мов огнем горіє!
Немов то свитає, немов то вже дніє
А ся дивна ясність за очи хватає…

Перший пастир:

І кождий з нас серцем з дива завмирає,
Аж ось вам із неба — Божий Ангел сходить,
І каже: о, браття, Христос ся днесь родить!
Щоби із недолі рід людський спасати.
Підіть же дитятко святе повитати
Ось там в Вифлеємі…

Другий пастир:

 В сю хвилю горою
Над нами знов небо покрилось луною
І ангелів хори сю пісню співають:

Спів:

„Слава во вишних Богу, а на земли мир, во человіціх благоволеніє“.

Третій пастир:

Тай ще таку вістку нам вони звіщають:

Спів:

Дивная новина,
Нині Діва Сина,
Породила в Вифлеємі,
 Марія єдина!