Вранці-променю весінній, вранці — зважно молодий — на шпилі, на височіні з льоху темних приведи. Ось: повстали під'яремні, плине повінь-леґіон. Килими зеленоземні у ґірляндах житніх ґрон.
Він угадав свою мету: стремить до неї навпростець, і кожний бій його сердець несе весну в цвіту. Прямуй же, страднику святий: твої шляхи широко розляглись, твої пісні далеко розлились, в твоїх словах — вогонь мети!
7
