Цю сторінку схвалено
***
Блискучиї зорі, небесні сьвітила,
І очи ясні;
Троянда пахуща, коханая мила,
Квітки і піснї!…
Природо… кохання… душі раювання —
О, знаю я й вас;
Але в мене иньші в душі почування
Живуть у цей час.
О зорі, трояндо і мила єдина!
Все серце в крови:
В неволї ще досї вся наша країна, —
Невільницї й ви!
В неволї країна, і все умирає,
Ввесь край мій — труна,
І зорі згасають, троянда всихає,
І мила смутна.
Природо… кохання… душі раювання…
Квітки і піснї!…
Я-ж бачу кайдани, я-ж чую — стогнання
Рвуть душу мінї!…
1892.
