X.
Розвернулася широко
Фуфелиця, заметіль.
Не доглянеш на два кроки
Товариша відтіль.
Сніг клубками крутить-вється,
Стовбурями в небо дме…
— Ох, тай хуга, Христе-Спасе:
— Петре! Ці слова — хула се!
Бо чи ж спас тебе, чи спас
Золотий іконостас?
Ти направду не при собі.
Хиба Катька та не в гробі?
Рук хиба не вкрила кров
Через Катьчину любов?
Крок держи революційний!
Близько ворог невспокійний!
Гей, вперед, на шлях свободи,
Робітничий народе!
