Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/435

Цю сторінку схвалено

фом імперії і сенатором, бо приїхав, як мер, вітати імператора при в'їзді до Відня? О, цей шлюб буде! Я дуже люблю цього красивого молодика. Його поведінка щодо Огюстіни немов з роману взята. Побачиш, моя рибонько, ти будеш щаслива, і кожний захоче бути на твоєму місці. На моїх вечірках буває герцогиня де-Карільяно, яка дух ронить за паном де-Соммерв'є. Деякі злі язики кажуть, що вона приходить лише задля нього, начебто вчорашня герцогиня не на місці в одної з Шеврель, чий рід має за собою сто років доброї буржуазії… Огюстіно, — казала далі пані Роген по маленькій паузі, — я бачила портрет. Боже, який же він гарний! Ти знаєш, імператор побажав бачити його? Він сказав, сміючись, віце-конетаблеві, що, якби було багато таких жінок при його дворі, коли туди приїздить стільки королів, він почував би силу підтримати мир у Европі. Хіба це не похвально?

Грози, що ними почався цей день, нагадували грози в природі, бо принесли спокій і годину. Пані Роген виявила стільки спокуси в своїй промові, вона зуміла зачепити заразом стільки струн у сухих серцях Гійомів, що кінець-кінцем знайшла таку струну, яку можна було використати. За тої дивної доби комерція і фінанси більш як будьколи мали безумне бажання родичатися з вельможами, і генерали імперії дуже добре використали цей нахил. Пан Гійом страшенно повставав проти цієї нещасної пристрасті. Його улюблена аксіома була та, що, коли жінка хоче бути щасливою, вона мусить виходити заміж за людину свого класу, бо, рано чи пізно, буде кара за бажання піднестися надто високо. Кохання не може встояти проти домашніх сварок, тому треба знайти один в одному дуже міцні якості, щоб бути щасливими. Не треба, щоб один з подружжя знав більше, як другий, бо передусім вони мусять добре розуміти одне одного. Коли чоловік говорить по грецькому, а жінка по латинському, вони рискують померти з голоду. Цю ніби приказку він сам вигадав. Порівнював такі шлюби до старовинних матерій з шовку та шерсті, в яких шовк завжди, кінець-кінцем, прорізував шерсть. Проте, пихи в глибині людського серця так багато, що обачний стерничий,