Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/407

будинку, його очі на ній не спинялися. Не більше його цікавили й вікна другого поверху, де жалюзі були підняті і крізь великі шибки богемського скла видно було маленькі рудуваті серпанкові завіски. Він звертав виключну увагу на третій поверх, на скромне вікно з примітивною різьбою, яку варто було б вмістити до музею мистецтва та реместв, щоб показати перші спроби французького столярства. Ці вікна мали маленькі шибки такого зеленого кольору, що молодик, коли б у нього не чудовий зір, не міг би помітити полотняних завісок у синю карту, що ховали таємницю цієї кімнати від очей профанів. Іноді цей спостерігач, коли йому набридало марне оглядання й мовчанка, що панувала в будинку й у всьому кварталі, спускав свої погляди на нижні його частини. Посмішка мимохіть з'являлася на його губах, коли він бачив крамницю, де справді було багато чого смішного. На страшезному балку, поземно покладеному на чотири стовпи, що ніби згиналися під тягарем цього дряглого будинку, було стільки шарів різної фарби, як у старої герцогині рум'ян на щоках. Посеред цього широкого балку з химерною різьбою висіла старовинна картина, де намальовано кота, що гуляє в м'яча. Це полотно звеселило молодика. Але треба сказати, що й найдотепніший з сучасних художників не вигадає такого комічного шаржу. Тварина тримала в передній лапі гілку завбільшки з себе і, ставши на задні лапи, ціляла у величезного м'яча, що його кидав дворянин у вишиваному мундирі. Малюнок, фарби, аксесуари — все виконано так, наче художник хотів поглузувати з продавця і з прохожих. Час змінив цей наївний малюнок, але зробив його ще кумеднішим, бо сумлінних глядачів мусіла хвилювати деяка непевність. Наприклад, плямистий котячий хвіст вирізнявся так, що його можна було прийняти за глядача, такий бо грубий, великий і пухнастий був хвіст у котів наших предків. З правого боку картини на блакитному полі, що крізь нього видно було гниле дерево, прохожі читали: «Гійом», а ліворуч: «Наступник пана Шервеля». Сонце й дощ роз'їли більшу частину позолоти, скупо накладеної на літери цього напису, де «U» і «V» заміняли одна одну за зако-