Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/38

Цю сторінку схвалено

звук гонгу чи якийсь легенький випадковий удар великого барабана, підхоплений луною імператорського палацу, нагадували далекий гуркіт, що провіщає, грозу. Невимовний ентузіазм горів у чеканні юрби. Франція прощалася з Наполеоном напередодні кампанії, якої небезпеки передбачав і найдрібніший громадянин. Для Французької імперії цього разу йшлося про бути чи не бути. Ця думка, здавалося, надихала і громадянство, і військо, що однаково мовчки тиснулися в огорожі, де ширяв орел і геній Наполеона. Ці солдати — надія Франції, ці солдати — остання краплина її крові, також чимало спричинялися до тривожної цікавості глядачів. Багато з присутніх та військових прощалися може й навіки; але всі серця, навіть найворожіші до імператора, підносили до неба палкі благання про славу батьківщини. Люди, геть стомлені боротьбою, що почалася між Францією та Европою, забували свою ненависть, проходячи під Тріумфальною аркою, бо розуміли, що в день небезпеки Наполеон був цілою Францією. Палацовий годинник продзвонив половину. Ту ж хвилину гомін у юрбі завмер, і тиша запала така глибока, що можна було б почути слово дитини. Старий з дочкою, що, здавалось, жили тільки очима, почули тоді брязкіт острог і цокання шабель, що розлягалося під лунким замковим перестилем.

Раптом з'явилась невисока, досить огрядна людина у зеленій уніформі, білих штанях і ботфортах та в трикутному капелюху, також чарівному, як і сама вона; широка червона стрічка Почесного Легіону колихалась на її грудях, а при боці висіла коротка шпага. Людину ту побачили всі очі й заразом з усіх кінців майдану. Зразу ж барабани забили на похід, два оркестри розпочали один мотив, що його войовничий запал підхопили всі інструменти від найніжнішої флейти й до великого барабана. На цей бойовий заклик душі здригнулися, прапори схилились на пошану, солдати взяли напоготів зброю одностайним і правильним рухом, що сколихнув рушниці на Каруселі від першого ряду й до останнього. Слова команди перелітали з ряду в ряд, немов луна. «Хай живе імператор!» — вирвалося в захопленого натовпу. Все затремтіло, заворушилось, задвиготіло.

41