Ця сторінка вичитана
Щодо пані де-Босеан, вона, безперечно, не подумала, що розпач у її друга сягнув до самогубства після того, як він щедро випив кохання за дев'ять років. Мабуть, вона гадала, що тільки вона має страждати. До того ж, вона мала цілковите право відмовитись від найганебнішого, який тільки існує, поділу, що його дружина ще може з громадських міркувань терпіти, але коханка мусить ненавидіти, бо в чистоті її кохання полягає все його виправдання.
1835.
