Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/290

Ця сторінка вичитана

дворянина, підлещеного в його дріб'язковім гонорі, зовсім ошукала ця дипломатія кохання, що надає молодикові апломбу і вправної затайливості старого посла. Він спробував дізнатися про Гастонові таємниці, але той, аж ніяк не зважуючись сказати йому про них, відповів хитрощами на спритні запитання пана де-Шампіньєля, що, яко французький лицар, сказав йому комплімент за його обережність.

Маркіз зразу ж подався до Курселя з тою поспішністю, яку виявляють чоловіки певного віку, коли йдеться про послугу гарненькій жінці. В тому становищі, в якому перебувала віконтеса де-Босеан, це доручення природно мало її заінтригувати. Тому, хоч вона й не знайшла, перебравши спогади, ніякого приводу, що міг би привести до неї пана де-Нюеля, вона не добачала й ніякої незручності в тому, щоб його прийняти, щоправда, після того, як довідалась обережно про його становище в світі. Проте, спершу вона відмовила; потім обговорила з паном де-Шампіньєлем це питання звичайності, звертаючись до нього, щоб довідатись, чи відомі йому мотиви цього візиту; тоді відступилася від своєї відмови. Обговорення і вимушена скромність пана маркіза розворушили її цікавість.

Пан де-Шампіньєль, не бажаючи видатись смішним, запевняв, як людина обізнана в справі, але скромна, що віконтеса й сама мусить добре знати причину цього візиту, дарма що вона щиро її шукала й не знаходила. Пані де-Босеан вигадувала зв'язки між Гастоном і людьми, яких той не знав, губилася в абсурдних припущеннях і запитувала себе, чи не бачила вона колинебудь пана де-Нюеля. Найправдивіший чи найуміліший любовний лист не справив би, певне, такого вражіння, як ця таємнича загадка, яку пані де-Босеан марно пробувала розгадати.

Коли Гастон дізнався, що йому можна побачити віконтесу, він і захоплений був, що так швидко досяг палко бажаного щастя, і надзвичайно стурбувався, бож мусів дати розв'язку своїм хитрощам. «Ат! бачити її, — казав він, одягаючись, — бачити її, це все!» Крім того, він сподівався, що, переступивши курсельський поріг, він добере способу розв'язати Гордіїв вузол, що він сам заплутав.