Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/226

Цю сторінку схвалено

ясні, як наречені, прикраси так само цвітуть, як їх любов, усе в них пасує до юних думок, до бурхливих бажань. Посеред вулиці Тебу, в будинку, що його панель була ще біла, колони ганку й двері стояли ще без плям, а стіни виблискували кокетними малюнками, заведеними в моду під впливом наших перших зносин з Англією, на другому поверху було помешкання, яке архітект так улаштував, наче відгадав його призначення. Простий і свіжий передпокій, оздоблений гіпсовими візерунками, вів до вітальні та маленької їдальні. Вітальня сполучалася з гарненькою спальнею, до якої прилягала ванна. Над камінами височілись дзеркала в добірних рамах. Двері були прикрашені красивими арабесками, на карнизах позначалася чистота стилю. Аматор знайшов би тут швидше, ніж у якомусь іншому місці, ту вишуканість та вміння прикрашати, якими відзначаються утвори наших сучасних архітектів. Кароліна жила вже з місяць у цьому помешканні, вмебльованому рукою одного з тих ремісників, якими керують художники. Короткого опису найважливішої з кімнат буде досить, щоб дати уявлення про те, які дива з'явилися перед очима Кароліни, коли її привів сюди Роже. Стіни в спальні були оббиті сірою тканиною, оживленою зеленими шовковими квітами. Меблі, оббиті світлим кашеміром, були граціозної легкої форми, згідно з вибагливими вимогами останньої моди. Комод з місцевого дерева, інкрустований брунатними смужками, був за схованку для золотих речей; такий самий стіл призначався для писання ніжних записочок на запашному папері. Ліжко, задраповане по античному, могло навіювати тільки любосні бажання м'якістю своїх принадно накинутих серпанків. Сірі шовкові завіси з зеленою крайкою завжди були спущені, щоб не пропускати світла; на брондзовому годиннику Амур квітчав вінком Псіхею, а килим з готичним малюнком, відбитим на червонуватому тлі, підкреслював обстанову цього чудесного куточка. Проти великого люстра на ніжках стояв невеличкий туалетний столик, а біля нього нетерпляче сиділа колишня вишивальниця, бо славетний перукар Плезір зачісував її надто довго.

— Чи сподіваєтесь ви закінчити мою зачіску сьогодні? — спитала вона.

 

229