Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/217

Цю сторінку схвалено

і коли вікно зачинилося, незнайомий з ніжною і лукавою посмішкою звернув увагу на незвичайне освітлення шибок врівні з голівкою Кароліни. Благенький вогник і червоні плями на обличчях обох жінок показали йому злидоту їхнього господарства, та коли в очах йому засвітилося сумне співчуття, Кароліна гордовито відповіла на нього вдаваною веселістю. Одначе почуття, що розцвітали в глибині їх серць, лишалися там замкнутими, жодна подія не виявила їх взаємної сили та обсягу, самі вони навіть не знали звуків своїх голосів. Ці два німі приятелі стереглися, мов лиха, якогось глибшого зв'язку. Кожне, здавалось, боялося завдати другому ще важчого лиха, ніж те, яке він прагнув поділити. Чи їх стримувала скромність, властива дружбі, чи егоістичні побоювання й жорстока недовіра, яка різнить мешканців, об'єднаних у стінах велелюдного міста? Чи то потайний голос совісті попереджав їх про близьку небезпеку? Годі було з'ясувати почуття, яке робило з них стільки ж приятелів, як і ворогів, однаково байдужих, як і прихильних, так само зв'язаних інстинктом, як і розлучених дійсністю. Може бути, кожне з них прагнуло зберегти свої ілюзії. Іноді здавалось, що чорний добродій боїться почути з тих свіжих і чистих уст якісь грубі слова і що Кароліна не вважає себе гідною таємничої істоти, що в ній усе зраджувало владу та заможність. Щодо пані Крошар, то ця ніжна мати, майже незадоволена з довгого доччиного вагання, вже сердито поглядала на свого чорного добродія, якому перше посміхалася люб'язно й запобіжливо. Ще ніколи вона так гірко не нарікала перед дочкою на те, що їй у її літа доводиться поратися біля печі, ще ніколи її ревматизми й катар не викликали в неї стільки стогонів; нарешті, за цю зиму вона не зуміла виготувати стільки аршин тюлю, скільки Кароліна досі від неї сподівалася. В таких обставинах та ще в кінці грудня місяця, коли хліб найбільше дорожчає і коли почувалася вже та дорожнеча на збіжжя, що зробила 1816 рік таким тяжким для бідноти, прохожий помітив на обличчі в дівчини жахливі сліди прихованої турботи, якої не могли розвіяти його

220