Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/209

Цю сторінку схвалено

бережжям, завернувши в кінці вулиці Шом на вулиці Ом-Арме, Бієт та Де-Порт, що ведуть до вулиці Турніке-Сен-Жан, йому здасться, що ввесь час він ішов підземеллями. Майже всі вулиці давнього Парижа, що їх пишноту так розписують хроніки, скидаються на цей вогкий, темний лабіринт, де антиквари можуть ще любуватися на деякі історичні пам'ятки. Так, наприклад, коли ще існував будинок на розі вулиць Турніке та Тіксерандрі, спостерігачі помічали на нім сліди від двох грубих залізних кілець, вроблених у стінку, — рештки тих ланцюгів, що їх поліцейський комісар наказував колись чіпляти щовечора для громадської безпеки. Цей визначний своєю давністю будинок, побудований був з пересторогами, які свідчать про шкідливість старовинних помешкань: щоб перший поверх був здоровіший, мури підвалу виведено на два фути над землею, так що доводилося зійти на три приступки, щоб увійти в дім. Наличник фіртки ішов півколом і посередині був оздоблений жіночою голівкою та арабесками, поточеними часом. Три вікна, що їх підвіконня були на височині людського зросту, належали до маленького помешкання в тій частині першого поверху, що виходила на вулицю Турніке, звідки й діставала світло. Ветхі рами були захищені залізними, широко розставленими смугами, що кінчалися круглим виступом, схожим на виступ гратів у пекарнях. Якщо вдень якийсь цікавий прохожий скидав поглядом на дві кімнатки, з яких складалося те помешкання, то не міг нічого побачити: щоб постерегти в другій кімнатці під дерев'яними оздобами старого алькова два ліжка з зеленими саржовими заслонами, потрібне було липневе сонце. Але ввечері, годині о третій, як тільки засвічували свічку, можна було побачити у вікно першої кімнати стару жінку, що сиділа на лавці біля каміна, де підкладала вугілля під жаровню, на якій смажилося одне з тих рагу, що їх уміють робити воротарки. Серед темряви в глибині кімнати блищало дещо з кухенного та господарського начиння. Об цій порі старий стіл з хрест-на-хрест складеними ніжками, але без скатертини, накривали бляшаним посудом і ставили на нього страву, що

212