Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/198

Цю сторінку схвалено

сильні переживання мабуть фізично змінили це материнське серце, і якась хвороба, може аневризма, швидко й потай її підточувала. Справжні, хоч і спокійні зовні, муки в глибокому ложі, яке вони собі створили і в якому ніби заснули, невпинно ятрили їй душу, як та страшна кислота, що роз'їдає кристал! В цю хвилину дві сльози борознили щоки маркізі, і вона підвелася, немов якась думка, гостріша за всі інші, її гостро вразила. Безперечно, вона думала про майбутнє Моіни. І від завбачення горя, яке чекало її дочку, їй знову впали на серце всі нещастя її власного життя.

Становище цієї матері буде зрозуміле, коли пояснити становище її дочки.

Граф де-Сен-Ереан уже з півроку тому виїхав з якимсь політичним дорученням. Під час його відсутності Моіна, в якої до всієї пихи молодої дружини долучались ще й примхи пещеної дитини, тішилася тим, що з легковажності чи з неосяжного жіночого кокетства, якого силу хотіла, мабуть, випробувати, гралася з почуттям спритного, але безсердечного чоловіка, що виставляв себе п'яним від кохання, від того кохання, з яким зв'язані всі дрібні суспільні амбіції і чванство фата. Пані д'Еглемон, яку великий досвід навчив розбиратися в житті, судити людей і боятися світу, спостерігала перебіг цієї інтриги й передчувала загибель своєї дочки, яка, бачила вона, потрапила до рук людини, в якої нічого святого нема. Хіба ж не страшно було їй бачити розпусника в тому, кого Моіна залюбки слухала? Отже її дочка, її дорога дитина опинилася край безодні. Вона мала жахливу певність цього, але не зважувалася спинити дочку, бо тремтіла перед графинею. Вона знала наперед, що Моіна не послухає її мудрого застереження, вона не мала ніякої влади над цією душею, залізною для неї і зовсім слабою перед іншим. У своїй ніжності вона могла б навіть співчувати нещастям від пристрасті, виправданої благородством і якостями спокусника, алеж її дочка ішла тільки за поривами кокетства; до того ж маркіза зневажала графа Альфреда де-Ванденеса, бо знала добре, що на змагання з Моіною він дивиться, як на партію в шахи. Хоч Альфред де-Ванденес нагонив

201