— Ні, віддай зараз… треба футляр зробити.
— Та я покажу її татові, щоб він міг поговорити з міністром, знаючи справу, бо люди авторитетні не повинні компромітувати себе, — сказала вона.
— Гаразд, тільки матері не показуй, от що я прошу, бо коли вона дізнається, що в мене є коханий, то глузуватиме з мене…
— Обіцяю.
Кузини підійшли до дверей будуару саме в ту мить, коли баронеса зімліла, але тільки Гортензія скрикнула, вона зразу й опритомніла. Бета пішла по солі. Коли вернулась, мати з дочкою сиділи, обнявшись, і мати казала, заспокоюючи налякану дочку:
— Дарма, це нервовий напад. От і батько твій, — додала вона, пізнаючи барона по дзвінку, — тільки ти йому нічого про це не кажи.
Аделіна підвелася й вийшла назустріч чоловікові, гадаючи повести його до саду й, поки обід, поговорити з ним про розстроєне весілля, примусити його з'ясувати їхнє майбутнє та спробувати дати йому де-які поради.
Барон Гектор Гюло з'явився в парламентському й наполеонівському вигляді, бо імперців (прихильників імперії) легко пізнити по військовій виправці, по синьому мундиру з золотими гудзиками, застібнутими до коміра, по чорній тафтовій краватці, по владній ході, що лишилась у них від звички до деспотичного командування, якого вимагали ті швидкоплинні обставини, в яких вони опинились. Треба признатись — в бароні ніщо не нагадувало старого: бачив ще так добре, що читав без окулярів; на гарному довгастому обличчі, обрямленому занадто чорними — леле! — бурцями, горів рум'янець, пожвавлений жилками, що свідчать за сангвінічний темперамент, і живіт його, стиснутий поясом, тримався велично, мовляв за Брілья-Савареном. Великопанський вигляд та надзвичайна привітність були за прикриття розпусникові, з яким Кревель не раз улаштовував веселі
