Наприкінці травня місяця пенсія барона Гюло цілком звільнилась, бо Вікторен сплатив баронові де-Нусінґену весь борг. Кожен знає, що пенсію виплачують тільки тоді, коли подано посвідку про те, що пенсіонер живий, а що місце пробування барона Гюло було невідоме, то гроші, на які покладений був арешт на користь Вовіне, лишались у державній скарбниці. Коли Вовіне заборону зняв, конче треба було знайти пенсіонера, щоб одержати залеглі гроші. Заходами доктора Біаншона здоров'я баронесине поправлялось. Добра Жозефа допомогла Аделіні цілком одужати листом, де по ортографії його знати було допомогу герцога д'Ерувіля. Ось що писала співачка баронесі після сорока день пильних розшуків:
„Пані баронесо!
„Два місяці тому пан Гюло жив на вулиці Бернарден з одною мереживницею, Елодією Шарден, яка викрала його в панни Біжу; але він виїхав, покинувши там усе своє збіжжя, не сказавши нікому й слова, і ніхто не знає, де він подівся. Це мене не спинило, і я підрядила шукати його людину, якій ніби-то вже пощастило здибати його на бульварі Бурдон.
„Бідна єврейка додержить обіцянки, яку вона дала християнці. Хай янгол переможе демона! Мусить-же иноді бути справедливість на небі.
