Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузина Бета (1929).pdf/419

 

Розділ XXXV.

ОБІД ЛОРЕТОК.

Барон Монтес де-Монтеянос був лев, але лев неспізнаний. Вишуканий Париж, Париж кінських перегонів та лореток захоплювався чудовими жилетами цього чужоземного вельможі, його бездоганно лакованими чобітьми, його незрівняними палицями, завидними кіньми та каретою, якою правували негри, геть поневолені й гаразд побиті. Багатство його було відоме, він мав на сімсот тисяч франків кредит у славетного банкіра дю-Тільє; але завжди його бачили самого. Коли бував у театрі на прем'єрах, то брав крісло в партері. Не одвідував жадного салону. І ніколи не подав руки якійсь лоретці! Його імени не могли поєднати ні з яким ім'ям гарної світської жінки. Щоб згаяти час, він гуляв у віст у Жокей-Клубі. Тому людям довелося клепати на його звичаї або — і це здавалось куди цікавішим — на його особу: називали його Комбабом! Біксіу, Леон де-Лора, Лусто, Флорін, панна Елоїза Брізту й Натан, вечеряючи якось у знаменитої Карабіни з багатьма левами та львицями, вигадали це надзвичайно втішне пояснення. Масоль, як державний радник, і Клод Віньйон, як колишній викладач грецької мови, розповіли нетямущим лореткам славетний анекдот, принесений „Давньою Історією“ Ролена, про Комбаба, цього добровільного Абеляра, що мав за обов'язок охороняти дружину царя Асирії, Персії, Бактріяни, Месопотамії та инших округ з географії, властивої