дику вдачу баронову, яка дуже нагадувала Лісбетину, и тремтіла, гадаючи про цього ріо-де-жанейрського мурина. Зачувши стукіт карети, Стейнбок покинув Валерію, яку обіймав за стан, і взяв газету, так що застали його геть заглибленим у читання її. Валерія ретельно вишивала пантофлі своєму нареченному.
— Як на неї наговорюють! — шепнула Лісбета Кревелеві на порозі, показуючи на цю картину. — Гляньте на її зачіску! Хіба вона розпатлана? Послухати Вікторена, так ви трохи не накрили голубків у їхньому гніздечку.
— Люба Лісбето, — відповів Кревель у позиції, — чи бачиш, щоб обернути Аспазію в Лукрецію, досить розбудити в ній пристрасть!..
— Чи-ж не казала я вам, — вела Лісбета, — що жінки люблять таких гладких розпусників, як ви?
— Крім того, це й невдячно було-б з її боку, — сказав Кревель, — бо скільки-ж грошей втелющив я сюди? Тільки Ґрендо та я про це знаємо!
І показав на сходи. В опорядженні цього готелю, що його Кревель за свій уважав, Ґрендо пробував змагатися з Клереті, модним архітектом, якому герцог д'Ерувіль доручив Жозефин будинок. Але Кревель, нездатний зрозуміти мистецтво, хотів, як і всі буржуа, витратити певну, наперед визначену, суму. Під тиском кошторису Ґрендо не міг здійснити своєї архітектурної мрії. Різниця між Жозефиним готелем і готелем на вулиці Барбе була та сама, що й між оригінальною та вульгарною річчю. Те, чим захоплювались у Жозефи, ніде не можна було побачити; те, що блищало в Кревеля, можна було купити скрізь. Ці розкоші були відділені одне від одного рікою мільйона. Одиноке свічадо коштує шість тисяч франків, а свічадо, що виробляє фабрикант — п'ятсот франків. Справжня люстра Буль доходить на прилюдному торгу трьох тисяч франків, а відлити таку-ж люстру за моделлю можна за тисячу-тисячу двісті франків; перша в археології є те саме, що
