Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузина Бета (1929).pdf/389

потьмарнілу брондзу та шовкову оббивку, як і серце її злинялу, збагнула могутність Пороку, побачивши його наслідки. Неможна було не заздрити на ці прекрасні речі, на ці чудові утвори, що на них всі сили поклали великі невідомі митці, які творять сучасний Париж і його европейські вироби. Все тут дивувало довершеністю неповторних речей. Моделі розбито, отже форми, фігури, скульптура були цілком оригінальні. В цьому полягає останнє слово сучасних розкошів. Мати речі, які не будуть вульгаризовані двома тисячами щедрих буржуа, що за розкішних себе мають, пишаючись скарбами, яких повно по крамницях — оце ознака справжніх розкошів, розкошів сучасних вельмож, цих хвилинних зірок паризького неба. Роздивляючись на жардиньєрки з рідкосними екзотичними квітками, оздоблені брондзою, різбленою та обробленою в так званому стилі Буль, баронеса перелякалась на думку, скільки багатства містить у собі це помешкання. Почуття це неминуче мусіло перейти й на особу, яку ці розкоші оточували. Аделіна подумала, що Жозефа Мірах, якої портрет роботи Жозефа Брідо блищав у сусідньому будуарі, була геніяльна співачка, як Малібран, і сподівалась побачити справжню львицю. Вона вже жалкувала, що приїхала. Але нею керувало таке могутнє й природнє почуття, така нерозважлива відданість, що вона поєднала всі сили свої, щоб витримати це побачення. Крім того, вона мала зараз заспокоїти свою гостру цікавість — дізнатись, яким чаром ті жінки здобувають стільки золота із скупих покладів паризького ґрунту. Баронеса оглянула сама себе, щоб побачити, чи не править вона за пляму на цих розкошах; але на ній добре лежала оксамитова сукня з нагрудником, що до нього спадав прекрасний комірець із розкішного мережива; оксамитовий капелюх того-ж кольору теж до неї пасував. Побачивши себе ще величною, як королева, що завжди королевою лишається, навіть коли скинуто її, вона подумала, що благородство нещастя