щоб це не коштувало нічого ні вам, ні моєму міністерству. Пер Франції не вбив у ньому банкіра, Нусінґен невситимий і просить якоїсь концесії…
Вернувшись на вулицю Плюме, Вікторен міг тепер здійснити свого плана — забрати до себе матір і сестру.
Молодий і спритний адвокат мав за все багатство один з найкращих будинків у Парижі на бульварі між вулицями Миру та Луї Великого, який куплено 1834 з нагоди його весілля. Якийсь спекулянт поставив на вулицю і на бульвар два будинки, а посередині, між двома садками й подвір'ями, лишився розкішний павільйон, уламок пишноти великого готелю де-Вернейль. Гюлосин, певний посагу панни Кревель, купив за мільйон з авкціону цю чудову маєтність, і виплатив за неї п'ятьсот тисяч франків. Сам він оселився в павільйоні на другому поверху, сподіваючись решту помешкання віддати наймачам і їхніми грішми сплатити борг; але хоч спекуляція на будинках в Парижі — справа цілком певна, та вона повільна й примхлива, бо залежить від непередбачених обставин. Бульвар між вулицями Луї Великого та Миру, як могли зауважити паризькі швенді, запізно почав давати прибуток; він так мляво чистився та прикрашався, що торгівля тільки 1840 року виставила тут напоказ золото міняйл, феєрію мод та божевільну розкіш своїх крамниць. Не зважаючи на двісті тисяч франків, що дав Кревель тоді, коли самолюбство його тішилось від цього шлюбу й коли барон ще не відняв у нього Жозефи; не зважаючи на те, що Вікторен за сім років сплатив ще двісті тисяч франків, — борг, що тяжив над будинком, виносив п'ятьсот тисяч франків через те, що син щиро допомагав батькові. На щастя, в той час обидва будинки дійшли своєї властивої ціни завдяки невпинному підвищенню наймальної плати та красі місцевості. Мета спекуляції здійснювалась через вісім років, і адвокат за цей час геть виснажився, сплачуючи відсотки
