Лісбета, посварившись про око людське з панією Марнеф, оселилася в маршала Гюло. Через десять день після цієї події відбувся перший оклик про шлюб старої дівчини з славетним дідом, якому Аделіна, щоб добитися згоди, розповіла про фінансову катастрофу, що Гекторові трапилась, попросивши ніколи не говорити про це баронові, бо він, казала вона, був похмурий, дуже пригнічений і дуже змучений… „Ох, старий уже він!“ — додала вона. Отже, Лісбета святкувала перемогу! Вона осягала свою мету, її план мав здійснитися, її ненависть задовольнялась. Вона загодя тішилась щастям панувати в родині, яка так довго зневажала її. Вона обіцяла собі бути захистницею своїх захистників, янголом-охоронцем, що врятує зруйновану родину, вона називала себе „панією графинею“ та „панією маршалкою“, уклоняючись сама собі перед дзеркалом. Аделіна з Гортензією кінчатимуть своє життя в скруті, в боротьбі з злиднями, а кузина Бета буде прийнята в Тюїльрі й тронуватиме в світі.
Але жахлива подія скинула стару дівчину з суспільних верховин, де вона так гордо мостилась.
Того самого дня, як цей перший оклик відбувся, до барона з'явився з Африки ще один посланець. З'явився другий ельзасець, віддав листа, допевнившись, що дає його баронові Гюло, і лишивши свою адресу, покинув високого уря-
