— Не кажіть мені більше нічого, — скрикнув Стейнбок, — тепер я вже запряжений.
— Десять тисяч франків ви матимете, мій любий Венцеславе, але з однією умовою, — сказала вона, граючи своїми чудовими кучерями.
— З якою?..
— Відсотків я не хочу…
— Пані!..
— О, не гнівайтесь! Ви заміните їх брондзовою групою. Ви почали історію Самсона, кінчайте-ж її… Зробіть Далілу, що обрізує волосся єврейському Геркулесові!.. Сподіваючись, що ви зрозумієте сюжет, бо з вас, коли моя думка вам цікава, буде, великий митець. Тут треба виявити могутність жінки. Самсон там — ніщо. Це труп сили. А Даліла — пристрасть, що руйнує все. Наскільки варіянт… так, здається, воно зветься?.. — хитро додала вона, побачивши, що до них підходять Клод Віньйон та Стідман, почувши розмову про скульптуру. — Наскільки варіянт про Геркулеса коло ніг Омфали прекрасніший за грецький міт! Чи це Греція наслідувала Іудею, чи Іудея запозичила в Греції цей символ?
— А, ви знімаєте, пані, важливе питання! Питання про епохи, коли складалися різні біблійні книги. Великий і безсмертний Спіноза, якого так безглуздо залічують до атеїстів і який математично довів існування боже, гадав, що Буття й політична, мовляв, частина Біблії належить до Мойсеєвих часів, і пізніші вставки виявляв філологічними доказами. Тим-то він і спобіг трьох ударів ножем на дверях синагоги.
— От і не знала, що я така вчена, — мовила Валерія, незадоволена з того, що їхню самоту порушили.
— Жінки всього доходять інстинктом, — зауважив Клод Віньйон.
— Ну, обіцяєте? — сказала вона Стейнбокові, беручи його за руку обережно, як закохана дівчина.
