— Так, цей перстень ви дістали від міледі? — зойкнув Атос голосом, в якому виразно почувалося збудження.
— Авжеж. Я одержав його сьогодні вночі.
— А покажіть мені цей перстень.
— Прошу, — вимовив Д'Артаньян, знимаючи його з пальця.
Атос роздивився його, пополотнів і спробував насунути перстень на свій підмизинний палець. Перстень прийшовся, наче був зробленний на нього. Хмара гніву й помсти облягла завжди спокійне обличчя благородного Атоса.
— Неймовірна річ, щоб це був він. Яким чином міг він опинитися в руках у міледі Клерік? А разом із цим важко припустити, щоб між двома перснями була така схожість.
— Ви знаєте цей перстень? — спитав Д'Артаньян.
— Мені здається, що я впізнав його, — відказав Атос, — та безумовно я помилився.
І, не спускаючи з нього ока, він повернув перстень Д'Артаньянові.
— Будь ласка, Д'Артаньяне, — сказав по хвилинній мовчанці Атос, — зниміть персня з пальця або поверніть камінь усередину. Він викликає в мене такі жахливі спогади, що я не спроможний розмовляти з вами. Ви нібито прийшли порадитись зі мною; ви, кажете, опинилися в скрутному становищі й не знаєте, що робити? Та стривайте… Дайте мені ще раз цей сапфір. На тому, про який я вам говорив, мусить бути з одного боку подряпане місце.
Д'Артаньян знову зняв перстень. Атос здрігнувся.
— Ось дивіться, — сказав він. — Чи не дивно це?
Сапфір, і справді, з одного боку був подряпаний.
— Та від кого він вам прийшовся, Атосе?
— Од моєї матері, що й собі дістала його від своєї матері. Як я вже сказав вам, це стара родинна дорогоцінність, і вона не повинна була виходити з нашої родини.
— А ви його… продали? — боязко спитав Д'Артаньян.
— Ні, — загадково всміхаючися, відмовив Атос, — я подарував його за одну ніч кохання, так саме, як подарували його вам.
Д'Артаньян замислився. Йому здавалося, він бачив, як у душі міледі розкривають свої пащі темні таємні провалля.
Атос узяв перстень і не одяг його на палець, а поклав у кешеню.
— Ви знаєте, як я люблю вас, Д'Артаньяне, — сказав Атос, потиснувши йому руку. — Якби в мене був син, я не міг би любити його більше за вас. Звіртесь на мене, одмовтесь од цієї жінки. Я не знаю, але якесь передчуття каже, що це пропаще створіння, і що в ній є щось фатальне.
