Сталося так, як і напередодні. Д'Артаньян зачинився в гардеробі, міледі покликала до себе покоївку, зробила свій туалет, одіслала Кеті й зачинила двері.
Другого дня об одинадцятій Кеті прийшла до Д'Артаньяна. У руках у неї була нова записка міледі.
Д'Артаньян розпечатав листа й прочитав таке:
„Ось утретє вже я пишу до вас, щоб сказати, як кохаю вас. Бережіться, щоб у четвертому листі я не написала, що ненавиджу вас. Коли ви каєтеся в своєму вчинку, то молода дівчина, яка подасть вам цю записку, скаже вам, в який спосіб галантний чоловік може добути собі моє прощення“.
Д'Артаньян, читавши цього листа, декілька разів червонів і полотнів.
— О, ви все ще кохаєте її! — сказала Кеті, що ні на хвилину не відводила очей від юнака.
— Ні, Кеті, ти помиляєшся. Я більше не кохаю її і хочу тільки помститися над нею за її зневагу до мене.
— Я знаю про вашу помсту. Ви казали вже мені про це.
— Що за важниця, Кеті! Тобі добре відомо, що я кохаю тільки тебе.
— Звідки ж про це можна знати?
— З того призирства, з яким я ставлюся до неї.
Кеті зідхнула.
Д'Артаньян узяв перо й написав:
„Мадам! Досі я мав сумнів, що обидва ваші листа призначені для мене, бо вважав себе за негідного такої чести. До того ж я був недужий і через це не наважився відповідати вам. Але сьогодні я мушу повірити вашій приязні до мене, бо не тільки ваш лист, а й ваша покоївка стверджують, що ви мене кохаєте. Їй не треба переказувати мені, в який спосіб галантний чоловік може дістати собі пробачення. Я сам прийду сьогодні ввечорі, об одинадцятій, перепросити вас. Спізнитися на один день було б, здається мені, новою образою для вас.
Той, кого ви зробили найщасливіщим з людей
Граф Де-Вард“.
Плян Д'Артаньяна був дуже простий: через кімнату Кеті пройти в кімнату міледі, скористуватися з першої хвилини здивування, сорому та жаху й узяти над нею гору. Може статися, що йому не пощастить, та треба було ризикнути. За вісім день розпочнеться війна, і доведеться виряжатися. Отже, Д'Артаньян не мав часу баритися з коханням.
— Візьми, — сказав юнак, подаючи Кеті запечатану записку, — передай цього листа міледі — це відповідь графа Де-Варда.
