ребрів з двома сотнями охочих козаків через Стир, увійшов нишком у шанці і, поки одна сотня, з Довбнею на чолі, колола та вбивала сплячих німців, лядських прислужників, він зняв з окопів три гармати і перетяг їх з другою сотнею козаків на свій бік річки.
Тим часом німці почали прокидатись, зарепетували на ґвалт і почалася колотнеча.
— Повертай козаків на цей бік! — гукав Богун Довбні.
— Ще раз вертайся за гарматами! — одгукнув Довбня. — Ми вдержемо німців!
Богун ще раз по пояс у воді перебрів через річку і ще рав зачепив і потяг з своїми козаками три гармати, але німців піднялося вже кілька сот і вони почали утискувати сотню козаків.
Люто довбає німців Довбня по ребрах та по головах своїм келепом, одходячи помалу з своїми козаками до річки.
— Перетягли! — почувся Богунів голос. — Стрибайте у річку, а ми будемо бити німців з рушниць!
У цю мить Довбня так вдарив якогось німця келепом, що келеп вирвався у нього з руки і впав поміж ворогів.
— Келеп, келеп! — гукав Довбня до товаришів.
— Келеп вирвався! Не дайте, діти, ворогам на поталу мого келепа!
Козаки знову наперли на німців, кількох вбили, і Довбня вхопив був свого келепа, але у цю мить німець влучив його шаблею по правій руці і розрубав її до маслаку. Зціпивши зуби, Довбня вхопив