Сторінка:Інтелігенція і пролєтаріят (Шаповал, 1920).pdf/9

Ця сторінка вичитана

можна страйкувати в такій праці, як несення „духового світла“ в народ і т. п.?! Чи духове світло, чи елєктричне — однаково важні для життя, але свідомій пролєтарій закривав елєктрику і грізно нагадує панам життя про своє бідування і гнів. Страйкує залізниця, водопровод, млин, лісопильня, механічний завод, шахта — це однаково важно для життя. Страйк цей також відберає дітям воду, молоко, хліб, і т. д., але свідомі робітники страйкують. Вища свідомість примушує навіть страйкувати проти самого життя (голодовка в трюрмі) і люде вмірають. А чому не страйкують парії-учителі? Через брак клясової свідомости.

Учителі середніх шкіл — це вже різкіше визначений тип буржуазного життя і думання. Між ними вже соціалістів дуже і дуже мало. Ще менше соціалістів між учителями вищих шкіл, професорами. Учителі середніх і вищих шкіл — взагалі не страйкують, хоч з ними поводяться не краще, як з нищими учителями. І от маєте безумовно тип трудової інтеліґенції, що продає свою працю (інтелєктуальну), не має власности, живе в лещетах капіталістичного режіму, підлягає всім його шкодливим впливам і гніту, а не страйкує. Дістає тепер в де-яких державах значно менше, ніж фабричний робітник і нарікає на безвихідні злидні, страшно нарікає! „Подумайте: робіт-