Одягайтесь, я також!
І веди якнайспішніше —
Де темніш, небезпечніше, —
Що то там зустріти мож?»
«Царю, — Джіафар мовляє, —
Бог, що світом управляє,
Він трима в своїх руках
І твою, і нас всіх долю.
Я твою сповняю волю, —
Хай провадить нас Аллах.
«Сторожі нічні в Багдаді
Служать всі тобі по правді,
Роблять, що повинність їх.
Та зір людський обмежѐний,
А найліпше збережений
Той, кого Аллах зберіг».
Теє мовив, поклонився,
Із Месруром віддалився,
Простий надягнув убір,
І за хвилю із палати
Всі три вийшли погуляти
В сонне місто, мов у бір.
