„Це злодюга з біса хитрий,
Тіш то ми для обезпеки
Так його зашпунтували;
Боїмося, щоб не втік.
„Це є голосний опришок,
Зветься Джінес Пассамонте,
Або, як звичайно кажуть,
Джінезілло Парапілло“.
„Пане, — скрикнув Пассамонте, —
Я не є вам жадна митка!
Не поганьте мені назву!
Що я вам за Парапілло?
„Я вам Джінес Пассамонте,
Відтепер на десять літ
Я функціонер державний
Так самісько, як і ви.
„А ще хто з нас двох вартніший,
Це покажеться, як світ
Прочитає повний, щирий
Опис мойого життя“.
„Це не жарт, — сказав комі̀сар. —
Цей злодюга в криміналі
Написав здорову книгу,
Та й цікава ж, біс бери!“
„Е, це ще лиш перша часть, —
Величався Пассамонте, —
Та, дасть Бог, скінчу, то буде
Світові що показать.
„Ну, а ви, мій пане лицар,
Маєте нам дещо дати,
