Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/234

Цю сторінку схвалено



„Хоч всі правду відступили,
Наплювали на невинність,
Красоту відбігли в горю, —
Ти її не відбіжи!

„Світ страшенно попсувався
І не може він стояти, —
Без блукаючих героїв
За псю душу пропаде́!

„Гей, Алонсо, схаменися!
Будь ти світу порятівник,
Будь ти злому лютий месник,
Оборона правді будь!

„Годі тутка дома киснуть,
Мов в кропиві печериця,
Коли тамки світ весь гине!
Гей, спасати світ ходім!

„Діло славне і велике
Зве тебе: часи лицарства
Відновити! Ну ж до діла!“
Так наш лицар говорив.

Блудним лицарем зробитись,
На геройськії пригоди
Рушить з дому в світ широкий —
Ось що враз задумав він.

І почав усе ладнати,
Що до цього діла треба
І про що читав у книгах —
Много там не тра було.

Поперед усього — зброї.
Ця найшлася по шматочку: