А та величная доба,
Коли півмісяць впав,
Скінчилась вікова борба,
Еспанець паном став;
Коли в одно сполучений
Народ народом вчувсь
І з запалом побідника
До діл, наук метнувсь;
Коли то Христоваль Колон
Еспанські кораблі
В щасливую годину вів
До нової землі;
Коли з Італії прийшло
Відро́дження наук,
І з ним до лету й творчости
Відро̀дивсь людський дух;
Коли лицарство не було
Суспільним тягаром,
Владало з рівним хистом ще
І шпадою й пером;
Коли й мужик іспанський ще,
Немов удільний князь,
На батьківській землі сидів
І чув з народом зв'язь;
Коли ще ум його живий
У морок не зблудив,
І Санчо Панса бік о бік
Із Педром Креспо жив[1];
