Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/213

«Ну, давай робити пробу!
Покарай погану злобу,
А невинність заяви!
Вирви з піхви меч свій сміло
І оцеє грішне тіло
Відсічи від голови!»

Тут Бассім махнув піхвою
Над злочинця головою,
Потім меч із піхви смик!
«Чудо, царю наш багатий!
Бачиш, він невинуватий,
Із меча зробивсь патик!»

Тут загальний сміх піднявся,
А халіф, так той тримався
Аж обіруч за живіт.
Та Бассім стоїть завзятий:
«Злодій цей невинуватий,
Гинути йому не слід».

Халіф

«Добре, друже, вільний буде.

Та скажи нам, що за люди
Дамасценські ті купці?
Чом до себе їх пускав ти?
Що за діло з ними мав ти?
Як розстався накінці?»

Тут Бассім затріпотався,
Всьо́го зразу догадався
Та й додолу грим-бабах:
«Царю мій, я винуватий!
Вели голову відтяти,
А то вб'є мене сам страх».

Халіф

«Добре, я й на те пристану.

Ну-ко, друже, дай Осману