«Пла… пла… плати? Що вже плати?
Кажеш голову утяти,
То байдуже. А в тюрму —
Хай і так. А в міх та в воду,
Навіть цьо́го тобі з роду
Тож за зло я не візьму».
Халіф
«Славно, сину! Річно, значся,
Маєш ти дукатів двадцять
І щодня печені фунт».
Бассім
(витріщаючи очі)
«Та… дукати… що й казати…
Е, свистати на дукати!
А печеня — ось що ґрунт».
Халіф
«Ну, тепер, мої більдари,
Хочу бачить, чи для кари
Злим у вас міцна рука».
І швиденько шле трабанта
До темниці коменданта, —
Заповідь йому така:
«Трьох злочинців, що за вбійства,
За розбої і злодійства
Вже засуджені були
І віддавна ждали смерти,
Має зараз тут приперти,
Шоб тут кару прийняли».
Не пройшло хвилин багато,
Аж іде тюремний «тато»
І злочинців страж веде,
Руки ззаду пов'язавши,
Шиї геть повідкривавши,
Щоб було рубати де.
