Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/190

Цю сторінку схвалено


Куропатви, мармеляди,
Конфітури для принади,
І горіхи, і сливки.

«Що, — гукнув він, — за помана?
Певно, де в якогось пана
Кухню обікрали ви!
Бо платить за все те гроші,
Це вам, скупарі хороші,
Не прийшло до голови».

Джіафар
«Ні, Бассіме! Коб здорові,

Ми є люди гонорові.
Як прийняв наш хліб та сіль,
Гріх би був тобі незмитий
Нас до хати не впустити
І прогнати геть відсіль».

Цим Бассім наш удобрухавсь.
Трохи ще бурчав і чухавсь,
Далі двері він відпер,
Го̀стей запросив до хати,
При столі просив сідати.
«Ну, погостимось тепер!

«Бачте, — мовив, — любі гості:
Й пес не йде на голі кості;
Суха ложка рот дере.
Як до мене ви голіруч,
Я вам тим же, ще й обіруч,
Сиплю мокре за сире.

«А як я сьогодні бачу
Преподобну вашу вдачу,
Що ви люди людяні,
То вже й дурень теє знає:
Сама честь тут вимагає
Бути чемним і мені.