Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/187

Месрур

«Страви! Цьому ненажері!

Радше вислать до вечері
Його самого к чортам,
Таж три ночі він давився,
Їв, і пив, і веселився,
А не дав ні крихти нам!»

Халіф

«Добре, Джіафаре милий.

Гей, Месруре! Йди в цій хвилі
В нашу кухню й набери
Щонайліпших страв і м'яса.
А вважай набрати маса,
Щоб наїлись хлопи три».

За годинку по тім слові
Страви вже були готові,
А халіф, і Джіафар,
І Месрур знов перебрались
За купців і поспішались
В темне місто на базар.

А з базару далі жваво
Вуличками вліво, вправо
Аж туди, де жив Бассім.
Бачать здалека, і зирять,
І очам своїм не вірять:
Тьху! освітлений весь дім!

Наближаються на волос —
Го, Бассімів любий голос
Аж лунає: «Я Бассім!
Там на небі честь Аллаху,
На землі не маю страху,
Дулі тичу в ніс усім!»