Зручно обтинати нігті,
Будеш мати благодать».
Ну, Бассім у тую пору
Іншого не мав вибо́ру,
Скинув шмаття як стояв,
Фартухом заперезався
І до бані показався,
Гостя швидко в руки взяв,
Як почав його милити,
Терти, м'яти, стригти, брити,
Обливать по голові, —
Гість гадав, шо він у раю,
Дав йому проти звичаю
Басарунку драхми дві.
Другий дав одну драхмину,
Третій знов там щось докинув,
П'ятий, шестий — геть усі,
Так що, поки звечоріло,
Наш Бассім за сво́є діло
Мав п'ять драхм у фартусі.
Свій заробок зрахувавши,
Своє шмаття знов убравши,
Крикнув весело Бассім:
«Е, Великий Бог на небі!
Вже я нині не в потребі,
Чхать мені халіфам всім!
«Чхать мені на кузню й молот!
Тут не знатиму про голод,
Буду радше баннико́м.
Це куди мені зручніше,
Корисніше й приємніше
І не втомлює цілком!»
І, забравши драхми в жменю,
Він по хліб, вино й печеню
