Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/102

IX. ЕЙ. НЕ ЛЮБИ МЕНЕ ! Ей, не люби мене, дівчино І Як хочеш любощів речистих, Як хочеш розкошів огнистих, Присяг, заклять і зітхань много, Щоб нерви мліли, дух спирало І серце в грудях завмирало, Коли бажаєш всього того, То не люби мене, дівчино! Ей, не люби мене, дівчино ! Як хочеш жити в супокою, Мов плідне древо над рікою, Діток коханих годувати, Синів давати в школу, в люди, Дочкам готувать нишком віно, На власну путь благословляти, — Зо мною хто зна, чи те буде, То ж не люби мене, дівчино ! Бо я борець, моя рибчино, Бо я робітник твердорукий. Мене труди ждуть, бої й муки, Мене ждут бурі громовії, Що, може, й розіб'ють судно те. 0 котрім ми попливем, дитино. Як зможеш ти тягнуть весло те, 1 не злякают бурі тії, Тоді люби мене, дівчино ! 10 листопаду 1883 р. 101