Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu/163

Цю сторінку схвалено

целяріях, де виробляються закони, що підпирають інтереси одного нечисленного класу, однієї упривілейованої касти на шкоду для добра мас, для добра загалу. Не представники, а жертви цієї мовчазної, але могутньої своєю організацією, освітою та впливами конспірації стоять перед судом. Не на ці жертви повинен спадати увесь тягар відповідальності за сумні й гідні шкодування факти. Ті факти, що порушили спокій суспільності, знищили ці жертви матеріально. Те, що для нас було лише прикрою новиною, було для них руїною. За свої вчинки понесли вони вже аж надто дошкульну кару. Промовець закінчує, висловлюючи сподівання, що є ще справедливість у серцях громадян нашого краю, що люди, які шукають справедливості з пожертвуванням власних маєтків і нараженням власного життя, не зарахуються між злочинців. Промовець не просить виправдати підсудних, але переконаний, що іншого вироку, крім виправдувального, присяжні судді не можуть винести.

Це сміливе закінчення викликало рух невдоволення в трибуналі. Серед тиші, яка залягла в залі після промови Владка, чути було виразно, як один із суддів, трохи глухий, шепнув до другого, думаючи, що ніхто його не чує:

— Це, пане добродію, не оборонець, das ist ein Wühler![1]

Натомість на обличчях присяжних суддів засіла поважна задума. Владко порушив річ зовсім з нового кінця, з якого її досі не порушувано, і вдарив у струни, близькі та споріднені міщанам і іншим членам лави присяжних. Так само й на публіку, зокрема на галереї, його промова зробила могутнє враження, а хоча граф Гіацинт із графом Альфонсом усміхалися зневажливо, однак було видно, що Владкова промова діткнула їх у багатьох пунктах дуже немило і що воліли б були, щоб цей молокосос промовляв десь у стайні до коней, ніж тут до присяжних суддів.

Іще раз устав прокурор і іронічним зворотом відвів усі Владкові висновки про якесь видумане звичаєве право, а потім сів, цілком залишаючись при своїм обвинуваченні. Оборонці мовчали, отже, голова, звертаючись до присяжних, подав їм широке резюме всього процесу. В його голосі від самого початку чути було не зовсім приглушену ноту невдоволення з оборонців.

  1. Це бунтівник.