Кокосові плантації.
гамірливішими й геть у центрі малайського кварталу перетворювалися на суцільні галасливі базари.
Европейська частина Сінгапура концентрувалась на південно-східній частині одноіменного острова, випинаючи до моря світлосірі квартали установ та торговельних контор.
Вулиці сетльменту[1] на перший погляд нічим не відрізнялися від вулиць великих європейських міст: багатоповерхові будинки, безперервний рух автомашин, колосальні, розкішні вітрини, бездоганна чистота тротуарів і асфальту; і тільки загони худих рікш викривали справжнє страшне лице колоніальної столиці.
Центр міста сягав довжелезної Норд Бріджрод. Ця вулиця ніби розмежовувала місто на дві частини; за нею починалися тубільні квартали. Вулиці тубільних кварталів простяглися вглиб острова, втрачали прямолінійність, вростали в малайські селища, і далі в зелених хащах перетворювалися на звичайні асфальтовані дороги, сполучаючи місто з кокосовими та каучуковими плантаціями.
Після охайних вулиць сетльменту — китайські та малайські квартали гостро вражають неприхованою вбогістю, злиднями, поневоленням.
- ↑ Европейська частина міста.