Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/74

Цю сторінку схвалено

Ром. Треба терпіти…

Сест. Терпіти? Коли душа прагне тепла, а серце кохання?!.

Ром. Я не відчуваю цього… Для мене тутешнє життя — прикрий сон… Всі думки, всі почуття линуть туди… Боже, я сам не знав, як глибоко її кохаю…

Сест. Це — мрія… марево… Ви ж не знаєте, що теперь там… Може ви кохаєте міф… А де ж живе, реальне кохання?..

Ява IV.

Ден. (Входить) А! Сестра Ніна!.. Здравствуйте!.. А я сбєжал с лекції: скучно і неінтересно… Пойдьомте погулять… Погода прекрасная…

Сест. Дякую… Я зайнята… Ми, п. Романе, ще поговоримо… (Виходить).

Ява V.

Ден. Сімпатічная бабьонка! Слєдуєт