Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/132

Цю сторінку схвалено

Свята дитино! Прости! (Обіймає) Забудь, що було… Я твій, я ще більше кохаю тебе!..

Галя (Мовчить, одначе лице прояснюється. Лагідна усмішка).

Ром. (Цілує руки). То — зла хуртовина була… теперь все ясно… Ми з чистим серцем підемо на нове життя! Галочко, нас щастя чекає…

Галя. Ти колись казав, що щастя дається тільки через муки, страждання… Його треба вибороть… Любий!.. Ми право на нього здобули!..

(Жагуче обіймає. Довгий поцілунок).
Завіса.
Кінець.