Цю сторінку схвалено
Роман… Ромцю, любий, я ж — та сама, твоя Галочка… В моїм серці тільки ти… А те… те над мої сили було… Але… хай буде так… Добробут, щастя держави вимагають жертв, крови, страждання… (Дістає з комоди самопала). Як тяжко кидати миле, рідне… Але… Що ж далі?.. Остання чарка допита… Остання пісня продзвеніла… Чарівний був сон — о, яке пробудження! От і остання дія комедії!.. Рідний краю, тобі віддала свою честь, — тобі віддаю і життя! Ромцю, прости твою нещасну Галю!.. (Хоче стрілятися. Роман хутко вбігає просто)
Ява XIX.
Ром. (Вибиває самопала) Галю!..
