Цю сторінку схвалено
Шум. (Сіда) Я до вас, п. Романе, зі справою… Ми, бачте, закладаємо дитячі садки… Чи не взяли б ви на себе організацію спортивної частини… загальне керування…
Ром. Я — залюбки… Тільки не знаю, чи вистачить у мене часу…
Шум. Ну, ну… не одмовляйтеся… Ми всі мусимо прикласти маленькі зусилля, а з них вийде велике діло… Діти — наше майбутнє… наша Україна… Іх треба виховувати так, щоби вони не почували себе такими покаліченими. Як ми…
Ром. Так… Ми — жертва… Нас покалічила московська школа й ганебна московська політика, що прагнула лише до темряви народньої… Отже „Просвіти“ мусять піднести самосвідомість нашого збитого з пантелику народу…
Іван. І ви вірите в своє діло?.. Ні, панове, ―
