Цю сторінку схвалено
Ява XI.
Ром. (По павзі) Галя!.. (Простягає руки до дверей) Галочко!.. (Встає) Щастя моє!.. О, Боже!.. Боже!.. (Падає на канапку, ридає… Лежить)
Ява XII.
Мар. (Входить). Романе, вставай!.. От тобі й маєш!.. Я іду — думаю: обідати будемо і по чарці, по прежньому… А він спить… Де хазяйка… А це що таке? (показує на битий посуд)
Ром. (Підводиться) Нема в мене хазяйки… Один я…
Мар. Я нічого не розумію… Що скоїлося?.. Ти при своїх?.. (На бік) Що з ним?..
Ром. Не питай… Ходім… Я хочу сьогодня пити, гуляти… Я, Марку, сьогодня справляю… похорон… Ха-ха-ха!.. (Істерично сміється)
