Цю сторінку схвалено
Ольга. Жаль мені, Романе, розбивати твої ілюзії… Колись я тобі казала… ти не звертав уваги… ідеалізував і себе… і життя… і Галину…
Ром. Ну, ну…
Ольга І ти не уявляв, що ви — звичайнісінькі люди, як і всі… А теперь от хвилюєшся…
Ром. Та ясніше кажи…
Ольга. Це… буде подібно на бабський поговір… але мушу…
Ром. Та ну ж — не тягни…
Ольга Що ж тобі казати?.. Ій (підкреслює) допоміг друг… і тільки… Друзі завжди допомагають…
Ром. Який друг?..
Ольга Затонський…
Ром. Іван!..
Ольга Так… Голова губревкому… Він