Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/110

Цю сторінку схвалено

скоїлося? Чому ж ти такий стурбований?..

Ром. От це мені й дивно…

Ольга. Чому?..

Ром. Вона… була в чека?..

Ольга. Здається…

Ром. Як же вона врятувалася?.. В той час, як инші дружини старшин або замордовані, або заслані?..

Ольга. А ти що?.. Жалкуєш, що її також не спіткала така доля?..

Ром. Та ні… не це… але дивно…

Ольга. Що ж дивно?.. Розумна жінка завжди найде вірний шлях…

Ром. Що ти хочеш цим сказати?..

Ольга. А те, що сказала…

Ром. Не муч мене… Ти щось знаєш… Ну, скажи… Я благаю тебе…

Ольга. Та ти все одно не повіриш…

Ром. Та ну ж — кажи… кажи…